Варіанти для самостійного укладання плитки.

Підлогова або настінна плитка в наші дні стала вже невід’ємним способом для обробки всіх сучасних будинків. Техніка монтажу такого покриття не надто складна, завдяки чому з ним може впоратися навіть працівник, який не має особливих навичок. Головне в такій справі – вивчити всі способи для укладання плитки на поверхню підлоги і вибрати найбільш підходящий для конкретного випадку. Перед тим, як укласти плитку першочерговим завданням для будь-якого приміщення є визначення необхідного для роботи обсягу матеріалу. Підбираючи матеріал часто підбирають відразу ж бажаний малюнок на плитці і схему для її укладання, наприклад ялинку або пряму лінію. При цьому слід врахувати, що кількість матеріалу на кожну схему буває різним.

Буде розумним придбати матеріал відразу з запасом на випадок, якщо буде псування під час укладання або можливий брак плитки. Оптимальний запас становить приблизно 10% від загального обсягу плитки. Техніка укладання на підлогу плитки відрізняється відповідно до того, на яку основу стелять квадратну або прямокутну плитку і як саме кладуть покриття. Укладання плитки на підлогу в будь-якому стані, як правило, виконують майстри, але якщо є бажання і впевненість у власних здібностях, то можна здійснити всю роботу своїми руками, слідуючи покроковій технології.
Сьогодні розрізняються кілька способів для укладання плитки. Залежно від того, який спосіб застосовується, візуальний вигляд приміщення може кардинально змінюватися. Наприклад, використавши для покриття плитку сріблястих спокійних відтінків або невеликих розмірів, можна візуально збільшити розміри приміщення. Розширити площу можна також за допомогою горизонтального методу укладання на стінах при діагональній кладкці на підлозі. Розширює простір і спеціальний візерунок, викладаємо поперек кімнати. Щоб збільшити висоту приміщення практикують інші методи. Наприклад, виробляють вертикальну кладку або покладений вертикально фриз, розміщують декор на рівні очей і викладають контрастні смужки різних кольорів по кутах кімнати.

Базовий спосіб укладання плитки.

Даний спосіб монтажу плитки вважається найпоширенішим, і його можна зустріти практично в кожному будинку. Деталі підлогового покриття при такій розкладці укладають рівним рядом, щільно притискаючи один до одного. Обов’язковою умовою такого способу є пристрій прямих і рівних рядів. Таке укладання є не просто найпопулярнішою, але також найбільш швидким методом для створення безшовного полотна. До того ж, даний спосіб укладання підлогового покриття витрачає набагато менше матеріалу порівняно з розташуванням плиткових елементів по діагоналі.
Для візуального збільшення приміщення рекомендується підібрати плитку великих розмірів і краще без малюнків на ній. Хоча плитка прямокутної форми при базовому способі укладання виглядає не так ефектно, але в цілому зовнішній вигляд обробки можна поліпшити за допомогою рамки, викладеної з темнішою плитки, або вставляючи деталі більш контрастного кольору.
Такий метод вважається традиційним, а також найпростішим у виконанні. Плитку укладають одну під одною рядами, паралельними до стін. Такий метод також називають «шов в шов». Щоб проконтролювати точність укладаючих вертикальних ліній для даного методу застосовують кутник, перевіряючи точність горизонтальних ліній за допомогою спеціального трикутника. В кінцевому результаті з швів повинні утворитися прямі лінії, схожі на картатий лист в шкільному зошиті.

Такий спосіб має широке застосування для покриття поверхні плиткою квадратної або прямокутної форми. Його головна перевага полягає у високій економічності, що пов’язано з невеликою кількістю залишених відходів. Рівний фон, який створюється плиткою, дає можливість легко поєднувати з інтер’єром кімнати різні аксесуари.

Метод укладання плитки «по діагоналі»

 Укладання плитки паралельно до стіни зовсім не є обов’язковою. Можна розміщувати її таким чином, щоб отримати зі стандартних квадратів рівносторонні ромби. За допомогою такого способу монтажу покриття для підлоги буде мати більш цікавий вигляд, ніж при укладанні плитки базовим методом.
Важливо врахувати, що такий метод має недолік, який полягає в тому, що доводиться відрізати чималу кількість матеріалу, а це, в свою чергу, займає багато часу, до того ж вимагає терпіння і акуратності. Тому, якщо планується укладання плитки по діагоналі, то рекомендується закуповуватися матеріалами трохи більше розраховуємого, з огляду на велику кількість відходів. Приблизний загальний обсяг необхідного матеріалу становить близько 130-140 відсотка від площі підлоги, при цьому 30-40 відсотків матеріалу йде на відходи.
Такий метод досить складний у виконанні і вимагає багато витрат, однак, при цьому дає можливість втілення оригінальних ідей малюнків, приховуючи дрібні неперпендикулярності і некоректності на поверхні. Крім того, таким чином можна візуально збільшувати розміри маленьких приміщень.
Перед тим, як починати роботу, необхідно виконати відкалібрування всієї плитки по точному розміру, щоб уникнути різних відхилень. Виконавши підготовчі роботи, здійснюють укладання першого ряду, який виконують прямим традиційним способом за допомогою прямокутної плитки, що має довжину, рівну діагоналі квадратних плиток. Наступний ряд укладають з нарізаних заздалегідь трикутників гіпотенузою вниз. Всі інші ряди виконуються горизонтальними рядами з дотриманням принципі діагональної розкладки.
При укладанні плитки по діагоналі міжплиточними швами утворюються перпендикулярні лінії, у яких кут розташування щодо стін становить 45 градусів. Щоб перевірити, наскільки правильно виконано монтаж плитки, майстри застосовують кутник і короткий рівень для осей і діагоналей.

Даний варіант є найскладнішим і красивим, хоча основою для діагонального укладання служить техніка базового укладання. Труднощі в даному випадку полягає в коректній розмітці осей діагоналей, за якими мають у своєму розпорядженні плитку.

Для різання плит потрібні певні навички, і це також робить даний метод порівняно складним. Перевага ж такої кладки полягає в здатності повністю приховувати нерівність поверхні. При цьому найчастіше використовується такий варіант для облицювання малогабаритних або нестандартних поверхонь.
Для роботи ідеально підходить плита квадратної форми, сітку з якої необхідно розташовувати до підлоги або до стіни під кутом 45 градусів. Такий малюнок буде виглядати дуже цікаво, навіть якщо використовувати однотонну кремічну плитку.

Важливо дотримуватися точний розрахунок діагональної схеми. Перед тим як почати укладання, поверхню слід ретельно очистити від старого покриття і сміття, а потім заґрунтувати її. Керамічну плитку набагато легше укладати на гладку й рівну поверхню, витрачаю при цьому мінімальну кількість клейового складу

Техніка кладки плитки «в перев’язку»

Відповідно до даного методу кожен наступний ряд плитки укладають так, щоб він був зміщений наполовину щодо попереднього ряду. Якщо розглянути на тлі всіх інших варіантів, то такий спосіб в основному відрізняється високою швидкістю і простотою роботи. При цьому виконання таких облицювальних робіт не передбачає використання плиток різних кольорів або різних фактур, так як поверхня через це може виглядати нерівною. Оптимальним і найбільш підходящим для такої кладки є плитка прямокутної форми однакового кольору.
Плиту «в перев’язку» укладають тільки рядами по горизонталі. Вертикальні і горизонтальні плиткові ряду передбачаються тільки для укладання способом «Шов в шов».
Крім того, що даний спосіб легкий в плані виконання, плитка, укладена «У перев’язку» може приховувати деякі відмінності в розмірах, однак, важливо підібрати для кожного ряду матеріал однакових розмірів.

Метод укладання плитки «лінії».

Метод «лінії» заснований на застосуванні однорозмірної плитки двома-трьома кольорами, за допомогою яких створюються лінійні зображення, наприклад, пересічні прямі, широкі або вузькі лінії, переривчасті, ламані або паралельні між стінами або від стелі до підлоги. Комбіновані кольори дозволяють втілювати в життя ексклюзивні дизайнерські рішення. Такий спосіб допомагає також замінити плиткою відповідного кольору дорогі бордюри.

«Модульний» метод укладання плитки.

Такий спосіб укладання матеріалу стане відмінним рішенням для початківців майстрів, незвично прикрасивши приміщення. При цьому важливо зробити правильний розрахунок і проект відповідного для конкретного випадку малюнка. Така модульна сітка чудово виглядає в невеликих кімнатах. Схема кладки і малюнок слід підбирати індивідуально і попередньо. У кресленні повинні бути вказані точні розміри плиткових елементів і швів між ними. Також можливо придбати готові набори плит, що укладаються модульним способом, з усіма схемами і картами в комплекті.
Найлегший варіант виконання модульного ефекту полягає в використанні великої плитки, на якій зображені маленькі плиточки різних форматів. Хоча можна зробити проект малюнка і самостійно, але головне, не відходити від основного принципу модульної сітки, а конкретно багаторазово повторюваного неоднорідного малюнка. При цьому технологія укладання передбачає застосування декількох розмірів і типів плитки щоб уникнути монотонного чергування однорідних фрагментів.
Так як для модульного процесу кладки мається на увазі наявність динамічного малюнка, то детальні вставки необхідно включати в загальний фон дуже обережно. Виконуючи монтаж плитки таким методом, важливо враховувати наступні нюанси:

• Вибираючи розмір потрібно простежити за тим, щоб сторони плит були кратні одна інший.
• Вибір кольору плитки краще зупинити на контрастних або однотонних відтінках.
• Плитки повинні мати однакову фактуру, а оптимальним рішенням буде придбати готову плитку з модульним форматом.

Модульнії плитці, як правило, характерний зовнішній вигляд з супутнім чергуванням фігур або фактур. Однакові елементи, складені по-різному утворюють в сукупності незвичайні малюнки на поверхні стіни або підлоги.

Рекомендується перед початком процесу укладання плитки, розкласти її деталі на підлозі в тому варіанті, який в подальшому буде перенесений на підлогу або на стіни. Так буде набагато простіше визначити найбільш підходящий варіант, який відповідає індивідуальним перевагам мешканців.

Шаховий метод укладання плитки.

Для кладки матеріалу в шаховому порядку передбачається здійснення робіт в двох колірних контрастних гамах різного поєднання. Плиткові вироби укладають аналогічно варіанту «шов в шов» по діагоналі. настінні і підлогові варіанти, як правила відрізняються досить цікавим видом.
За допомогою даного способу можна створювати в будинку більш позитивну атмосферу, роблячи інтер’єр яскравим і веселим. І зовсім не обов’язково застосовувати плитку різних кольорів, а можливо зробити підлогу в одному кольорі, але в декількох відтінках.

Шаховий метод під кутом для укладання плитки.

Вивчаючи можливі варіанти для монтажу плитки, варто також приділити увагу методу шахового укладання під кутом. При цьому плитку укладають по тій же схемі, що і базовий спосіб під кутом, тільки чергують матеріал світлого і темного відтінку. Не потрібно забувати при цьому, що в цьому випадку залишиться велика кількість відхідних матеріалів.

Укладання плитки «в розбіг» (зі зміщенням).

Такий метод схожий з цегляною кладкою. Це оригінальний і досить частий спосіб монтажу плитки, для якої краще всього виглядатиме однотонна плитка прямокутної форми, хоча часто кладеться і квадратна. Такий спосіб обробки зі зміщенням створює історичну атмосферу в приміщенні, дозволяючи уникнути загальної монотонності і приховати дрібні дефекти.
Плитка, покладена по методу цегляної кладки, прекрасно підходить для коридору або кухні, роблячи приміщення ще більш оригінальним. Укладання «в розбіг» допустимо робити тільки горизонтальними рядами, при чому кожну плитку наступного ряду кладуть таким чином, щоб її середина збіглася зі швом в попередньому ряду.

Технологія укладання плиток зі зміщенням майже не відрізняється від традиційного варіанту монтажу. Єдина її особливість полягає в тому, що важливо витримувати однакову товщину для швів.

Перед тим, як починати роботи, по кутах підлоги укладаються маякові плити, що дозволяє визначати рівень підлоги. Далі стяжка зволожується водою, і на неї укладається керамічна плитка по маяку рядами з використанням розчину. Потім кладка вирівнюється за допомогою молотка і прибираються маякові плитки. Через дві-три доби необхідно заповнити шви рідким розчином або цементом. При монтажу плитки таким способом підлога повинна мати зовнішній вигляд як у цегляної кладки, тобто має бути зміщення шва в кожному ряду на половину плитки.

Якщо укладання починають з цільного фрагмента, то необхідно починати наступний ряд з половини. Єдине що слід враховувати для такого варіанту, що якщо вибрати матеріал різних кольорів або різних фактур, то це може створити візуальний ефект кривизни підлоги.

Техніка укладання плитки «в розбіг» під кутом.

Даний варіант монтажу є досить складним у виконанні, оскільки плитку потрібно укладати під кутом 45 градусів. З цього в даному випадку потрібні абсолютно рівні і гладкі стіни в приміщенні. Підлога, покрита плиткою по методу «В розбіг під кутом» тільки підкреслює всі наявні нерівності.

Технологія укладання плитки «ялинка»

Серед усіх розглянутих варіантів монтажу плитки, які існують на сьогоднішній день, найбільш привабливим і оригінальним способом можна назвати варіант «ялинка», що імітує паркетну розкладку. Обов’язковою умовою є застосування плитки, що має прямокутну форму. Якщо при цьому використовується вузька плитка, то простір візуально збільшиться в деякій мірі. Вироби же великих розмірів дозволяють зменшувати приміщення, роблячи занадто просторі кімнати більш затишними.
Щоб виконати монтаж покриття по техніці «ялинка», можна використовувати плитку різних відтінків, надаючи підлозі строкатість і яскравість. Можна укладати різнокольорові вироби звивистими смужками або в хаотичному порядку.
Такий спосіб укладання плиткових виробів полягає в отриманні ефекту паркету, завдяки чому підлога буде виглядати незвично і цікаво, маючи свій власний неповторний малюнок.
Така техніка передбачає два типи схем для укладання:

• стандартна «ялинка», тобто простий паркетний спосіб;
• «Ялинка» з прикріпленням, коли додатково застосовують маленькі вставки з мозаїки або плиток іншого кольору.

Такий малюнок найкраще виглядає, якщо виконати його з однотонної плитки, що імітує деревину. Не рекомендується укладати «ялинкою» плитку, що має забарвлення з імітацією каменю, оскільки така підлога буде виглядати неприродно.

Укладаючи матеріал таким способом, необхідно повертати вироби вправо і вліво по черзі, орієнтуючись на діагональне розташування плиток. Перевага такого варіанта для укладання в тому, що в результаті залишається мінімальна кількість відхідних матеріалів.

Укладання плитки лініями і геометричними фігурами.

Для здійснення такого способу монтажу необхідний матеріал різних відтінків, або плитка декількох кольорів. Лінії можуть перетинатися по всій довжині кімнати, подовжуючи її тим самим візуально, або перетинати приміщення в ширину і вкорочувати кімнати, або зовсім розташовуватися по діагоналі. Смуги при цьому бувають не тільки суцільними, але також переривчастими. Вони можуть бути спрямовані перпендикулярно один одному, з’єднуючись на поверхні в найрізноманітніші геометричні фігури.

Технологія монтажу плитки «калейдоскоп».

Такий варіант підходить для тих, хто хоче зробити підлогу максимально яскравим акцентом в інтер’єрі. Для цього слід застосувати плитку декількох кольорів, але бажано, щоб вироби були невеликих розмірів.

Техніка «килим» для монтажу плитки.

Для такої техніки не потрібно великого досвіду і майстерності, однак, вона дозволяє відображати всі свої дизайнерські здібності і проявляти безмежну фантазію. Обов’язкове умови для такої технології полягає в наявності обв’язки, яку створюють з плитки. Колір матеріалу повинен контрастувати з основним відтінком підлогового покриття, а її центральна частина оформляється візерунками, квітами або геометричними фігурами.

Важливо враховувати, що спосіб укладання «килим» переважно прийнятний для холів і камінних зон будинку. Можна їм також зонувати приміщення великих розмірів, наприклад, обідню зону, або місце, яке відведено для відпочинку. Необхідно тільки проявляти фантазію і терпіння.

Корисні поради і рекомендації для правильного укладання плитки.

Щоб плитка була не просто красивим покриттям підлоги, але також служила тривалий час, слід вивчити деякі рекомендації фахівців до того, як вибрати відповідний метод укладання:

• Міцність і естетичність покриття багато в чому залежать від рівності і жорсткості основи.
• Перед тим, як нанести клей, слід ретельно очистити поверхню від пилу і сміття, закрити всі раковини і щілини, згладити всі нерівності на підставі. Клей для укладання покриття підбирають по виду плитки і відповідно до особливостей приміщення.
• Перед початком монтажу плитки для підлоги її потрібно розкласти на суху поверхню підлоги, щоб легко вибрати оптимальну техніку і вид для укладання.
• Вибиравши метод «килим» або «калейдоскоп» слід заздалегідь виконати розкладку плитки на окремому папері.
• Процес монтажу рекомендується починати від центру кімнати, який можна визначити, якщо натягнути шнури від середини кожної протилежної стіни. Їх перетин вказує на центр кімнати. Перед виконанням розмітки необхідно прибрати всі плінтуса і одвірки.
• Рекомендується укладати в приміщеннях, де висока ступінь вологості, гідроізоляція. У ролі неї може виступати спеціальна мастика, фарбувальний засіб, а також рулонні або наплавляються.
• Для ванної кімнати підбирається матеріал з низькими показниками водопоглинання. Бажано, щоб матеріал мав рельєфну поверхню.
• Коли клеюча основа повністю висохне, виконують затирку швів, використовуючи для цього спеціальний склад, який гармонує з кольором плитки.

Сучасні методи і новітні технології укладання плитки, поява спеціальних клейких сумішей і затерки дало можливість в істотному ступені полегшити роботу з плитковими виробами. Тому сьогодні монтаж таких видів покриття є цілком посильним завданням, щоб здійснити яку досить тільки вибрати одну з вищеописаних технологій. Коли всі основні варіанти для укладання керамічної плитки вивчені, залишається визначитися зі своїми особистими уподобаннями і приступити до втілення в життя дизайнерського рішення.