Підлога по грунту, техніка влаштування своїми руками.

Підлога по грунту є ідеальним варіантом, особливо в малоповерховому приватному будівництві. Така підлога облаштовується в підвалах, гаражах, в підсобних приміщеннях і навіть в житлових будинках. При цьому слід враховувати те, що влаштування бетонної підлоги по грунту доцільно здійснювати  там, де не буває постійних лютих морозів.

У Україні підлоги по грунту стали затребуваними відносно недавно, мабуть через брак потрібних матеріалів. Якщо в Радянському Союзі можна було хоча б як-небудь дістати лісові будівельні матеріали, то бетон і тим більше утеплювачі були поза досяжністю. Тому хати будувалися на пеньках, які перестилали лагами з деревини, засипалися листям, тирсою, мохом і іншим матеріалом, що приваблювало мишей і різних гризунів.
Хоч і з тих давніх часів багато що змінилося, однак, в селах ще існує таке переконання, що підлоги з деревини набагато дешевше і тепліше. Звичайно, таке переконання дуже спірне.
Підлога по грунту може бути як дерев’яною, так і бетонною. Бажано встановлювати їх в тих місцях, де досить низький рівень грунтових вод, так як в зворотному випадку доведеться вимушено витратити зайві ресурси і кошти, щоб створити дренаж з товстим шаром гідроізоляції. В умовах сирого і холодного клімату ефективним буде використання дерев’яної підлоги по грунту. Така підлога також може бути оснащена в житловому приміщенні, наприклад, в залі, кухні або спальні, але така умова не обов’язково. Бетонна підлога по грунту відмінно підійде для підвалу, веранди, тераси або передпокою. Для житлових приміщень краще поєднати теплу підлогу і стяжку.

Підлога по грунту, її основні переваги.

Підлоги, які облаштовуються безпосередньо на грунті, мають кілька вагомих переваг, серед яких можна виділити наступні:

• Економічність, так як при сухому грунті така конструкція обійдеться набагато дешевше, ніж класична.
• Легкість і простота монтажних робіт, адже створення повноцінної чорнової підлоги в приміщенні може зайняти всього лише кілька годин.
• Стійкість і високий ступінь міцності такої конструкції підлоги.
• Надійний захист від промерзання і холодного повітря.
• Зручний варіант, щоб облаштувати теплу підлогу.

Техніка влаштування бетонної підлоги по грунту.

 Підлога даного виду складається з декількох шарів, склад і товщина яких залежать від місцевості, в якій розташований будинок або будівля, а також від особливостей ділянки землі. Як правило, підлога по грунту складається з наступних шарів:

1. Основу, яку отримують в результаті зняття з поверхні землі родючого шару і усунення всіх коренів і сміття. Основа проливається водою і як слід утрамбовується.
2. Шар будівельного піску, за допомогою якого вирівнюються всі огріхи на земельній ділянці і заповнюються всі порожнини. Даний шар також рясно проливають водою і утрамбовують.
3. Шар керамзиту або щебеню з найдрібнішої фракцією. В даному випадку краще використовувати керамзит, так як він додатково зіграє ще й роль утеплювача.
4. Гідроізоляційний шар, для якого можна застосувати звичайні листи руберойду або спеціальну мембрану.
5. Шар чорновий стяжки товщиною в 3-5 сантиметрів.
6. Пароізоляційний шар.
7. Шар утеплювача, для якого зазвичай використовують щільний пінопласт або екструдований пінополістирол. Товщина для шару утеплювача залежить від того регіону, де знаходиться ділянка землі.
8. Повторний шар гідроізоляції.
9. Шар армуючої сітки.
10. Шар бетонної стяжки під чисту підлогу з застосуванням щебеню дрібної фракції.
11. Фінішне підлогове покриття.

Слід зазначити, що при влаштуванні системи «водяної теплої підлоги», поверх армуючої сітки розташовуються труби, які заливаються бетонною стяжкою шаром до 5 сантиметрів.

Такий склад «пирога» підлоги по грунту може бути змінений за бажанням власників будівлі, але зазначений вище порядок укладання підлоги є найбільш оптимальним.

Етап розмітки бетонної підлоги по грунту.

Спочатку намічається «нульовий» рівень для підлоги. Рівень підлоги з бетону виставляється в «нуль» разом з низом отвору дверей і наноситься по всьому периметру кімнати. Для цього на стіні на відстані одного метра від низу отвору дверей ставиться відмітка. Після мітки переносяться на стіни уздовж всього периметра приміщення, а від них відміряються і позначаються назад по одному метру вниз. Отримана в результаті лінія послужить «нульовим» рівнем. Бетон необхідно заливати саме до цієї позначки. Для зручності орієнтування моно забити цвяхи в кутах приміщення по цій лінії і натягнути по ним шнур.

Процес підготовки основи для підлоги по грунту.

Перед початком влаштування підлоги про грунту, потрібно провести грамотну підготовку основи. Спочатку визначають необхідний рівень для чистової підлоги і роблять розрахунок товщини всіх шарів. Далі зрізають родючий грунт з грунту, розрівнюють майданчик, проливають його водою і як слід утрамбовують. Якщо є необхідність, то допустимо додати в подушку щебінь з більшою фракцією, щоб додатково ущільнити грунт. Потім на підготовлену поверхню підлоги насипають білий пісок шаром не більше 60 сантиметрів.

Слід звернути увагу на те, що пісок краще не насипати в повному обсязі відразу, а кількома шарами в 20 сантиметрів. Кожен з шарів проливається водою і ретельно утрамбовується.

Як би якісно не був утрамбований пісок, так чи інакше, не вийде така ж щільність, як і у незайманого ґрунту. Тому не рекомендується робити шар піску більше 60 сантиметрів, так як після усадки він може «порвати» шари, що лежать вище.
Є ще один спосіб для облаштування подушки з піску. При цьому на грунт насипають пісок з додатковим запасом на ¼ від необхідного шару. Після поверхню заливають водою і трамбують. В результаті пісок сідає до потрібного рівня. Даний метод застосовується для тих випадків, коли товщина піщаного шару сягає не більше 30 сантиметрів, так як неможливо вручну утрамбувати шар в 50 і більше сантиметрів.
Заключною стадією з підготовки основи є укладання захисного шару з керамзиту, гравію та щебеню. Даний шар рекомендується виконувати товщиною як мінімум в 10 сантиметрів. Засипавши керамзит, або щебінь його необхідно додатково утрамбувати вручну або за допомогою спеціального вібруючого пристрої.

Шар чорнової стяжки і гідроізоляція.

Підготувавши основу, виконують гідроізоляцію підлоги, яка служить для захисту бетону і всієї підлоги в цілому від грунтових вод. Для влаштування гідроізоляції застосовують класичні рулони з бітуму – рубероїду, або спеціальну мембрану. Щоб заощадити на засобах, деякі робочі застосовують посилену плівку з поліетилену, однак, на практиці стає зрозумілим, що вона не завжди витримує навантаження і часто рветься. Важливо звернути увагу на те, що при укладанні руберойд і мембрана накладаються один на одного приблизно на 10 сантиметрів, а шви проклеюються за допомогою скотча.
Краї матеріалу для гідроізоляції піднімають на стіни заввишки приблизно на 20 сантиметрів, утворюючи «корито». Після закінчення фінішної стяжки зайві відрізки гідроізоляції можна обрізати за допомогою звичайного будівельного ножа.
Наступна стадія полягає в заливці чорнової стяжки, яку часто називають худим бетоном. Для цього шару, як правило, застосовують бетон класом 7,5 або B10 і бітум з фракцією до 2 сантиметрів. Чорнова стяжка повинна мати товщину як мінімум 3 сантиметри, рекомендована товщина – 4-5 сантиметрів. Допустимий перепад висот при облаштуванні худого бетону становить не більше 3-4 міліметрів. Поверхня підлоги в ідеалі повинна мати максимально можливу гладкість, щоб запобігти продавлювання наступних шарів.

Укладання пароізоляції, повторна гідроізоляція і утеплення підлоги по грунту.

Після того, як чорнова стяжка підсохла, можна починати укладання пароізоляційного шару. Для цього зазвичай використовують бітумно-полімерний матеріал або спеціальні мембрани з полівінілхлориду. Не рекомендується використовувати для пароізоляції поліетилен, так як він не справляється зі своєю функцією і часто рветься.
Процес утеплення бетонної підлоги по грунту є досить складним завданням. Новачки в будівельній справі навряд чи зможуть провести грамотний теплотехнічний розрахунок для визначення необхідного виду утеплювача і необхідної товщини застосовуваного для конкретного випадку. Тому краще буде, якщо роботу будуть виконувати досвідчені професіонали, які зможуть правильно розрахувати всі потрібні параметри.
Як утеплювач можна застосовувати такі матеріали:

• екструдований пінополістирол;
• пінопласт;
• мінеральну вату.

Утеплюючий матеріал просто розкладають по поверхні підлоги, а якщо це необхідно, то фіксують кріпленнями або клеєм. Поверх утеплювача укладається повторний гідроізоляційний шар, щоб забезпечити додатковий захист від вологи.

Укладання фінальної стяжки.

Проробивши всі попередні етапи, починають створення фінальної стяжки для підлоги по грунту. На гідроізоляційний шар укладається армована сітка товщиною приблизно 5 міліметрів і з вічками не більше 15 × 15 міліметрів.

Важливо враховувати, що в разі, якщо на підлогу будуть надані великі навантаження, то рекомендується використовувати замість сітки арматуру, яку зварюють в каркас. При цьому товщина прутів повинна бути приблизно 8-15 міліметрів.

Якщо вирішено облаштувати в приміщення систему теплих підлог, то поверх сітки укладаються труби, які прив’язуються до прутів. Далі проводять заливку фінального шару сумішшю з піску і бетону шаром товщиною в 3-5 сантиметри. Вирівнювання стяжки здійснюється по маяках за допомогою класичного правила довжиною в два метри. При цьому потрібно намагатися вирівнювати поверхню максимально ретельно, щоб не довелося повторно проводити роботу після висихання. Допускається ходити по стягуванні не раніше, ніж через три дні.
Бетон необхідно регулярно поливати водою, щоб під час висихання не було розтріскування. Рекомендується укладати підлогове покриття на готову основу не раніше трьох тижнів.

Висновок.

Завершальним вінцем в улаштуванні бетонної підлоги по грунту є етап укладання підлогового покриття. Завдяки старанній підготовці покриття підлоги буде довговічним і міцним. За рахунок своєї надійності і одночасно простоті конструкція підлоги по грунту буде служити на протязі не одного десятка років. Важливо дотримуватися при її створенні технологію по заливці бетону.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що стяжка підлоги по грунту є своєрідним листковим пирогом, кожен шар якого викладається з різних будівельних матеріалів. Але, не дивлячись на різноманітність складу основи по грунту, процес його створення не є складним і з такою роботою можуть впоратися навіть не дуже досвідчені робітники. Але разом з тим потрібно пам’ятати про те, що монтаж даного виду вимагає від виконавців суворого дотримання точних вимірювань і відповідної інструкції. Крім того, необхідно використовувати якісні інструменти, що значно полегшують роботу і допомагають уникнути будь-яких дефектів.