Утеплення фасадів: матеріали та технології.

Утеплення фасадів будинків.

Кожна людина прагне до ідеального клімату в своєму будинку – прохолода в спеку, тепло взимку, оптимальна вологість, і все це при мінімумі енерговитрат. Завдання дуже непросте: зовні будівля піддається температурним і кліматичним перепадам, зсередини підвищена вологість житлових приміщень викликає скупчення конденсату в товщі стін. Створити оптимальний температурно-вологісний режим усередині будівлі, а також заощадити витрати електроенергії і тепла допомагає утеплення фасадів.

Зовнішнє утеплення стін, чи внутрішнє утеплення стін, що краще?

У будівництві мають місце два методи утеплення стін: внутрішнє утеплення стін і зовнішнє утеплення стін, або фасадне.

Внутрішнє утеплення стін не має широкого поширення в силу ряду причин:

•  Зменшується внутрішня площа приміщення
•  Зона конденсації вологи утворюється під шаром утеплювача, на внутрішній частині несучої стіни, в результаті чого через постійну високу вологість відбувається не тільки корозія будівельних матеріалів, але і розвиток патогенних мікроорганізмів, зокрема, грибкової цвілі.
•  Утеплення стін зсередини не захищає їх зовні від опадів і температурних перепадів, що прискорює терміни зносу будівлі в цілому.

Зовнішнє утеплення стін кардинально змінює ситуацію: несуча стіна, захищена термо і вологоізоляційними матеріалами, залишається теплою і менше піддається зовнішнім впливам, а точка утворення конденсату переміщається практично до зовнішньої поверхні стін, уможливлюючи його природне випаровування в атмосферу.

Отже, зовнішнє утеплення стін має ряд незаперечних переваг:

• Створюється захисний шар для несучих стін від перепадів температур і впливу опадів, істотно збільшуючи терміни їх зносу.
• Утеплення зовнішніх стін переміщує «точку роси» і дозволяє захистити внутрішній простір від надмірної вологості та розвитку цвілі, а також від корозії матеріалів внутрішньої обробки.
• Утеплення фасадів будинків дозволяє скорегувати такі «містки холоду», як міжповерхові перекриття, фундаменти тощо.
• Утеплення зовнішніх стін суттєво поліпшує не тільки тепло, але і звукоізоляцію будівлі.

Однак є випадки, коли, зовнішнє утеплення стін будинку неможливо – в тому випадку, якщо фасад будівлі являє собою історичну та архітектурну цінність, доведеться вибрати інший метод. В інших випадках зовнішнє утеплення стін будинку краще, його можна виробляти і при будівництві нового будинку, і при ремонті фасаду вже існуючого.

Вибір теплоізоляційних матеріалів.

Утеплення зовнішніх стін будинку може здійснюватися за допомогою різних матеріалів, найбільш поширеними з яких є:

• мінеральна вата
•  пінопласт
•  екструдований полістирол
•  пеноізол

Вибір матеріалу для утеплення зовнішніх стін будинку залежить від декількох факторів:

• Матеріал, з якого зведені несучі стіни (дерево, цегла, залізобетонні або газобетонні блоки, моноліт).
• Кліматичні умови
• Сторона будівлі (як правило, сторона, звернена на південь, краще прогрівається сонцем і потребує меншого, порівняно з іншими, утеплення)
• Відстань від точки промерзання грунту (фундамент і цокольний поверх потребують не тільки в тепло-, але і в гідроізоляції).

Розглянемо переваги і недоліки кожного з термоізоляційних матеріалів для утеплення стін будинку зовні.

Мінеральна вата.

Мінеральна вата – загальна назва трьох видів термоізоляційних матеріалів для утеплення зовнішніх стін будинку:

• Скляна мінеральна вата – матеріал, що отримується шляхом розплавлення скла.
•  Кам’яна мінеральна вата – матеріал, при виготовленні якого використовується технологія плавлення вивержених гірських порід, таких як діабаз, вапняк, базальт.
• Шлакова мінеральна вата – в її виробництві в якості сировини використовується розплавлений шлак доменних і мартенівських печей.

Зовнішнє утеплення стін мінватою, використовує тільки скляну або кам’яну вати. На сучасному ринку мінеральна вата представлена ​​або у вигляді окремих плит, або у вигляді рулонів. Даний матеріал володіє хорошими звуко-, теплоізоляційними та іншими характеристиками:

• Пожаростійкість (температура розплавлення матеріалу перевищує 1000 градусів)
• Підвищує звукоізоляцію будівлі мінімум на 20%
•  інертність до багатьох видів впливів, не вбирає вологу і не вступає в реакцію з іншими будівельними матеріалами.
•  Має довгий термін служби – від 30 років.

Однак при всіх позитивних якостях, зовнішнє утеплення стін мінватою, особливо житлових, застосовується обмежено, а в деяких державах застосування її для житлових приміщень заборонено зовсім. Причина цього – дані про можливий канцерогенний вплив матеріалів на людину і тварин.

Пінопласт

Одним з найбільш популярних матеріалів, що застосовуються для утеплення зовнішніх стін будинку, є пінопласт. Особлива технологія спінювання полістиролу дозволила отримати матеріал з вельми низькою теплопровідністю, пінопласт застосовують в будівництві для утеплення стін фасадів протягом майже ста років.

Утеплення зовнішніх стін пінопластом має такі плюси:

• Проводячи утеплення фасадів пінопластом ціна виявиться низька
•  Хороші теплоізоляційні якості (зменшення втрат тепла при використанні його в зовнішньому утепленні стін становить понад 70%).

Недоліком даного матеріалу є його вразливість до різного роду хімічних впливів: такі технічні рідини, як ацетон і бензол, їх пари, а також лакофарбові матеріали з вмістом кетонів руйнують пінопласт, що накладає певні обмеження на можливості його монтажу.

Далеко не всі види пінопласту мають пожежостійкість: нестійкі до розплавлення види матеріалу при горінні виділяють небезпечні для здоров’я і життя людини речовини.

Екструдований полістирол

Одним з найбільш сучасних і високотехнологічних матеріалів, з використанням яких виконується утеплення фасаду будинку, є екструдований полістирол. Матеріал являє собою газонаповнену пластмасу, яку отримували шляхом екструзії гранул. Екструдований (ними екструзійний) полістирол володіє такими перевагами, як:

• дуже низька питома теплопровідність
• хороші звукоізоляційні властивості
•  невелика вага матеріалу, який полегшує його монтаж
• морозостійкість
• мінімальне вологопоглинання
• хороша адгезія до інших будівельних матеріалів
• міцність до стисканням
• довгий термін служби.

Екструзійний пінополістирол, на відміну від пінопласту, має низьку паропроникністю, а використання в його виробництві антипирена дозволяє підвищити його клас пожаростійкості. Мінусом цього матеріалу можна назвати його високу, у порівнянні з попередніми, товарну вартість.

Піноізол

Піноізол (пінопласт карбаміду) широко використовується для утеплення стін будинку зовні і має велику популярність завдяки своїй універсальності. За зовнішнім виглядом плити карбамідного пінопласту не відрізняються від звичайного, проте піноізол характеристики має більш високі за такими показниками:

• Теплоізоляція
• Пожаростійкість
• Стійкість до впливу мікроорганізмів і гризунів
• Довговічність (може служити більше 70 років).

Піноізол недоліки цього матеріалу можна віднести його порівняльну крихкість.

Утеплення фасадів технологія

Утеплення фасадів технологія, включає декілька варіантів, при цьому підготовка до монтажних робіт буде однаковою в будь-якому випадку. Роботи варто починати з демонтажу таких зовнішніх елементів, як освітлювальні прилади, карнизи, системи кондиціонування, решітки. Декоративні елементи і комунікації також, по можливості, демонтуються або видаляються. З поверхні стіни, при необхідності, зчищаются залишки оздоблювальних матеріалів, забруднення і цвіль. Тріщини понад 2 мм обробляються глибоко проникаючою ґрунтовкою і зашпкльовуються.

У тому випадку, якщо будинок досить старий, перед тим, як почати зовнішнє утеплення стін, необхідно оцінити міцність всієї конструкції. Деяка технологія утеплення стін збільшуює навантаження на каркас будівлі, і при невірно проведених розрахунках існує загроза обвалення всієї конструкції.

Розглянемо технологія утеплення зовнішніх стін різними способами.

Технологія утеплення зовнішніх стін «мокрим» способом

Технологія утеплення зовнішніх стін так званим «мокрим» методом є кріплення термоізоляційних матеріалів безпосередньо на зовнішні стіни будівлі з подальшим нанесенням поверх них оздоблювальних матеріалів (найчастіше – штукатурки). Утеплення фасадів«мокрим» способом найчастіше використовуються такі ізоляційні матеріали, як мінеральна вата і полістирол.

Зовнішнє утеплення стін будинку при такому методі виконується наступним чином:

• Плити полістиролу або мінеральної вати кріпляться на фасад за допомогою спеціального клею. Щоб вивести точку конденсації вологи якомога ближче до поверхні, необхідно уникнути перепадів між листами по висоті більш ніж на 3 мм – з цією метою поверхні стін можуть додатково шліфувати. Укладають листи утеплювача з перев’язкою по вертикалі – на кшталт способу укладання цегли. По кутах листи наклеюються внахлест.
• Через добу після наклеювання ізоляційних матеріалів його додатково закріплюють дюбелями – використовуються кріплення тарельчатого типу, щоб забезпечити максимальне прилягання і нерухомість всієї конструкції.
• Після того, як закінчено утеплення фасадів будинків, необхідна укладка армуючого шару. В якості нього виступає сітка зі скловолокна або металу. Безпосередньо на термоізоляційний матеріал наноситься тонкий шар штукатурки, в якому топиться армована сітка. Товщина армуючого шару не повинна бути менше 4 і більше 6 міліметрів.
• На армуючий шар вкладається декоративно-захисне покриття – в даному випадку це штукатурка. До фінішних робіт слід приступати не раніше, ніж через 3 дні після монтажу армуючого шару. Робота повинна виконуватися при температурі не нижче +5 градусів і низької вологості, з використанням спеціальної штукатурки для фасадних робіт, інакше якість і термін служби зовнішнього утеплення стін «мокрим способом» будуть істотно знижені.

Технологія утеплення зовнішніх стін «мокрим» способом найчастіше використовується при обробці приватних і малоповерхових будівель.

Зовнішнє утеплення стін за допомогою такої технології має ряд переваг:

• Порівняльна простота монтажу, його низька затратність.
• Відведення пари назовні дозволяє зберегти усередині житлових приміщень сприятливий клімат і перешкоджає розмноженню патогенних мікроорганізмів і цвілі.

Технологія утеплення стін з використанням сайдингу.

Сайдинг – оздоблювальний матеріал, що виготовляється з деревних волокон і вінілу. Декоративна привабливість, широка кольорова гама, невисока вартість, а також стійкість до механічних, хімічних і атмосферних впливів в сукупності з простотою монтажу зробили сайдинг одним з найпопулярніших матеріалів при обробці приватних і малоповерхових забудов.

Утеплення фасаду під сайдинг здійснюється в кілька етапів:

• За допомогою дюбелів і саморізів на каркас будівлі кріпиться обрешетка з дерев’яних брусів. Товщина брусів, з яких монтується решетування, повинна перевищувати товщину сайдингу не менше ніж на сантиметр.
•  У підготовлену обрешітку укладаються листи утеплювача так, щоб між ними не залишилося зазорів. Для утеплення фасаду під сайдинг найчастіше використовується мінеральна вата. Кріпиться утеплювач дюбелями тарілчастого типу, які встановлюються на відстані 15 см один від одного.
• Поверх утеплювача за допомогою будівельного степлера кріпиться дифузійна мембрана – спеціальний шар, що забезпечує паропроникність всьому теплоізоляційного шару.
• На мембрану монтується безпосередньо сайдинг обраного дизайну.

Утеплення фасаду під сайдинг необхідно проводити в суху погоду.

Утеплення вентильованих фасадів

Утеплення зовнішніх стін, що мають вентильований фасад, за своїм принципом схоже з утепленням стін під сайдинг. Вентильований фасад – це система з оздоблювальних фасадних матеріалів і металевого каркаса, за допомогою якого вони кріпляться до несучої стіни. При монтажі облицювальних матеріалів на металеві напрямні між ними і несучою стіною залишається певний простір, що дозволяє закріпити тепло- і звукоізоляційні матеріали.

Облицювальні матеріали, за допомогою яких виконується вентильований фасад, можуть бути різними:

• Алюмінієві композитні панелі
• Керамогрнітна плитка
• Фіброцементні плити
• Скло
• агломератно-гранітна плитка
• Ламінат високого тиску
• лінеарні панелі.

Залежно від тяжкості оздоблювальних матеріалів, їх монтують на алюмінієвий, сталевий оцинкований або сталевий нержавіючий каркас.
Утеплення зовнішніх стін, що мають вентильований фасад, має ряд особливостей:

• Між ізоляційним і облицювальним матеріалами залишається зазор, що забезпечує максимально ефективну вентиляцію і відведення вологи.
• Як утеплювач використовується мінеральна вата, яка обов’язково повинна бути закрита гідрозахисною мембраною.
• Усі матеріали, що використовуються при утепленні стін зовні під вентильований фасад, повинні бути негорючими.

Утеплення фасаду будинку в системі вентильованих фасадів здійснюється за наступною схемою:

1.  На несучу стіну передбаченим проектом способом кріпляться кронштейни для металевих напрямних.
2. Після кріплення кронштейнів на несучу стіну за допомогою дюбелів тарельчатого типу закріплюються листи мінерального утеплювача. Вони повинні бути підігнані один до одного максимально щільно, без зазорів. При необхідності установки другого шару плити укладаються зі зміщенням щодо першого.
3. Утеплювач закривається спеціальною гідрозахисною плівкою.
4. На кронштейни встановлюються на необхідній висоті металеві напрямні.
5. На систему металевих напрямних встановлюються, згідно з проектом, облицювальні матеріали.

Утеплення фасадів шляхом напилення пінополіуретану.

Існує і альтернативний спосіб утеплення фасадів, коли на поверхню фасадної стіни за допомогою спеціальних пристосувань напилюється спінений поліуретан. Два полімери (поліол і поліізоціонат) змішуються, вспінюются шляхом змішування з вуглекислим газом і наносять шаром необхідної товщини на підготовлену поверхню.

Утеплення зовнішніх стін будинку методом напилення має свої переваги:

• Матеріал напилення практично не вбирає вологу.
• Полімер має хороші адгезивні якості і відмінно прикріплюється до поверхні стін.
• Утеплення фасадів будинків напиленням має можливість обробити самі конструктивно складні елементи.
• При напиленні не утворюється швів і стиків.
• Мала вага матеріалу -утеплення зовнішніх стін будинку напиленням пінополіуретану не створює істотного навантаження на фундамент і каркас будівлі.
• Полімер має низьку теплопровідність.
• Утеплення фасаду будинку будинку напиленням полімеру можна варіювати товщину напилюваного шару, вирівнюючи тим самим можливі западини і нерівності стін.

Після того, як утеплення фасаду будинку напиленням полімеру завершено, поверх нього монтуються оздоблювальні фасадні матеріали, наприклад, сайдинг або вагонка. Найчастіше таким методом утеплення стін зовні ізолюються будинки приватні або малоповерхові.