Укладання плитки на підлогу.

Першочерговим завданням перед тим, як встановлювати плитку, є визначення кількості матеріалу, який необхідно для проведення робіт. На стадії добору матеріалу часто вибирається також кращий малюнок плитки, а також схема для її укладання, наприклад по діагоналі, по прямій лінії або ялинкою. Для кожного типу схеми потрібно різний обсяг плитки. Тому розумним є закупівля плитки з запасом приблизно на 10 відсотків більше від загальної кількості, що купується плитки. Адже бувають випадки браку в матеріалі або псування в процесі укладання.

Однак, крім схеми укладання матеріалу, технологія процесу залежить також від матеріалу, на який проводиться укладання. Як правило, укладання плитки здійснюють досвідчені майстри, але якщо є певні знання і бажання, то плитку можна укласти своїми руками, дотримуючись покрокову інструкцію і попередньо вивчивши особливості для того чи іншого матеріалу, на якому виконується обробка.

Технологічні аспекти укладання плитки.

Коли всі можливі схеми укладання вивчені, придбаний сам матеріал, слід приступити до підготовки основи. Найважливіші параметри, на які потрібно орієнтуватися – це горизонтальність основи і вологість в приміщенні. Під самою технологією підготовки підлоги для укладання плитки мається на увазі пристрій грунтовки і гідроізоляційного шару для того, щоб вирівняти основу і забезпечити захист майбутнього підлогового покриття. Коли підготовчі роботи завершені, можна починати облицювальні роботи.

Можливі способи для монтажу плитки.

Найчастішим варіантом для виконання монтажу плитки є пряме укладання або укладання по діагоналі, яке виконувати порівняно складніше, тому новачкам не рекомендується робити його своїми руками. Набагато простіше укладати плитку по прямій лінії. Щоб спростити рівне укладання, площу підлоги ділять на чотири частини за допомогою звичайних шнурів. Їх натягують через центр приміщення строго перпендикулярно один до одного, орієнтуючись на центр кожної стіни. При застосуванні стандартної прямої схеми плитку кладуть, починаючи від центру приміщення, в суворій відповідності натягнутим шнуркам. Якщо укладання проводиться діагональним чином, то необхідно додатково протягнути шнури від кутів до центру. Сам монтажний процес при цьому ускладнюється.

Етап грунтування підлоги.

Перед укладанням плитки на підлогу, потрібно прогрунтувати її основу. Якщо для основи підлоги властиво велике водопоглинання, то краще наносити грунтувальну рідинудекількома шарами.

Підготовка клею для укладання плитки.

Неможливо виконати укладання плитки на підлогу без використання клейової суміші. Її слід готувати таким чином, як цього вимагає інструкція, в зворотному випадку через порушення процедуру плитка може просто-напросто відвалитися. Не рекомендується для цих цілей використовувати різні склади, що готуються власноруч, це може привести до провалу монтажу плитки. Перед тим, як починати укладання плитки, її необхідно замочити у воді для поліпшення зчеплення з поверхнею. Крім того, мокра плитка не буде витягати з клею вологу, що, в свою чергу, надасть підвищену міцність з’єднання основи з оздоблювальним шаром.

Кріплення плитки для підлоги.

• У разі, якщо для кріплення плитки використовується мастика, то техніки мастикового і клейового укладання будуть відрізнятися в деякій мірі:
  Потрібна товщина шару мастики повинна бути рівною товщині самої плитки.
• Мастика на наноситься на поверхню підлоги квадратами невеликих розмірів.
• Плитка повинна бути покладена на шар мастики максимум протягом десяти хвилин, в зворотному випадку матеріал для кріплення встигне затвердіти.

Не допускається кріплення плиток встик, так як для такого способу укладання передбачається наявність між ними швів мінімум в 3 міліметри.

Якщо в укладаючрму приміщенні відбуваються часті перепади температури, то між елементами залишається відстань в 10 міліметрів. Якщо монтаж виконаний правильно і за всіма вимогами, то всі шви будуть абсолютно однаковими. Щоб отримати такий результат, на ділянках перетину швів можна застосувати спеціальні хрестики для плитки або обрізки пластмаси або картону.
Якщо плитка покладена правильно, її простукують за допомогою спеціального гумового молотка, а якщо такого немає, то можна скористатися дерев’яною палицею.

Укладання плитки на фанеру.

Фанера вважається досить кволим матеріалом, проте, якщо основа підлоги нерівна, її можна застосувати, щоб вирівняти підлогу і зробити монтаж плитки. В основі техніки укладання плитки лежить такий же принцип, як для укладання її на цементну основу, тобто майданчик для кладки повинен бути як слід вирівняний і ретельно очищений.
Спосіб укладання плитки на фанерну чорнову підлогу має свої певні особливості. У фанери повинні бути підвищені показники вологостійкості і міцності, а також її товщина повинна становити, щонайменше, 28 міліметрів, маючи склеєні подвійні листи в основі. Більш тонка фанера буде прогинатися, що призведе до розтріскування плит і їх відділенню. У приміщеннях, де є підвищена вологість, рекомендується застосовувати інші варіанти, які підходять для укладання плитки, наприклад, її можна укласти на фанеру, попередньо покриту гідроізоляцією. Якщо ж у матеріалу є проста структура, то гідроізоляцію слід робити декількома шарами.
Важливо враховувати, що плитка і фанера при експлуатації проявляють себе по-різному. Для фанери властиво горизонтальне зміщення, тому для того, щоб посадити плитку, застосовується спеціальний еластичний клей, який витримує такі навантаження, наприклад, паркетний, двокомпонентний або поліуретановий клей.
Для успішного укладання керамічної плитки важлива правильна розстановка лаг з точним дотримання відстані між ними, яка неповинна перевищувати 40 сантиметрів. Можна заощадити при нанесенні клейового складу, якщо використовувати професійний шпатель з наявністю дозуючих прорізів. Це значно скоротить витрати клею.

Але також слід виділити і позитивні якості фанери:

• Вона не робить навантаження на цементний шар.
• Всі роботи з нею можна виконати в найкоротші терміни, тобто укладання плитки разом з затиркою швів займуть всього один день.
• Клей виступає в якості гідроізоляційного матеріалу і герметика.
• На фанері закріплюючий матеріал швидко схоплюється, і завдяки цьому по плитці можна переміщатися вже через півгодини.

У разі якщо планується виконати монтаж системи теплих підлог, то краще використовувати інший варіант матеріалу для укладання плитки на підлогу, оскільки довговічність і пожаростійкість фанери від теплових навантажень залишає бажати кращого.

Укладання плитки на гіпсокартоннную основу.

Гіпсокартон непогано підходить для застосування в якості чорнової підлоги для укладання на підлогу керамічної плитки. Проте, буде краще використовувати не гіпсокартонні листи, а гіпсоволокнисті, які володіють водонепроникними властивостями і чудово переносять скачки температури.
Такі листи є міцними і надійними, і їх якості не погіршуються навіть від тривалого впливу на них вологи. У разі ж, якщо в якості чорнової основи використовуються гіпсокартонні листи, то після закінчення деякого часу вони втратять міцність, що відповідно призведе до неминучого руйнування підлогового покриття. При цьому гіпсоволокниста основа здатна витримувати вагу плиток і служити довго в умовах постійних навантажень.

Техніка укладання плитки на гіпсоволокнисті листи.

Для укладання гіпсоволокнистих листів потрібно звести каркас з металевих або дерев’яних рейок. Подібна техніка укладання на підлогу вважається самонесучою.

Слід врахувати, що при монтажі плитки у ванній кімнаті слід застосовувати виключно металеві профілі, так як деревина під впливом вологи втратить свою форму.

Також гіпсокартон може бути укладений за допомогою спеціального клею, шляхом приклеювання його до поверхні підлоги. Для такого варіанту укладання потрібно ідеально рівна поверхня, щоб плиткова кладка була якісною.

Монтуємий гіпсокартон в обов’язковому порядку обробляють двома шарами грунтовки. Після нанесення першого шару слід почекати його просихання, а потім прогрунтувати матеріал ще один раз.

Техніка монтажу гіпсоволокнистих листів з використанням клею.

Правила якісного укладання керамічної плитки на підлогу припускають застосування певного складу для закріплення. Досвідчені професіонали в будівельній справі знають, що кращого результату можна досягти, якщо використовувати спеціальний клей, створений саме для приєднання плитки на гіпсоволокнисті листи. Клей обов’язково повинен побут еластичним, щоб основа не деформувалась. Завдяки такому матеріалу забезпечується тривала експлуатація підлоги керамічної плитки, захищаючи її від відклеювання і зсувів.
Завершальним етапом для укладання керамічної плитки на гіпсокартонні або гіпсоволокнисті листи є затирка швів, яку виробляють точно таким же чином, як і при монтажі на інші види основи.